Африканські слони є найбільшими сухопутними ссавцями, які населяють нашу планету. В даний час в Африці це єдиний представник ряду хоботних. Африканських слонів поділяють на два види – лісовий і саванний. Як встановили вчені, аналіз ДНК африканських слонів говорить про досить значний вік цих видів – від двох до семи мільйонів років.Африканский_слон_Afrikanskiy_slon

Африканський слон може досягати у висоту більше чотирьох метрів при вазі в сім-вісім тонн. У більшості випадків самці трохи більші самок. Відрізнити за зовнішнім виглядом самку африканського слона від самця на перший погляд досить складно. Бивні присутні і у самок, і у самців, причому розміри їх можуть бути дійсно фантастичними – відомі випадки, коли були виявлені слони, бивні яких досягали більше чотирьох метрів.

Ареал проживання цієї дивовижної тварини достатньо обмежений – Африканські слони поширені трохи південніше Сахари, у Африці.

Джерело http://aroundnature.ru/ua

Жираф - найвища тварина, дорослий самець досягає до 6 метрів заввишки. Величезний ріст дозволяє жирафам помітити хижаків здалеку. У разі небезпеки жираф може мчати зі швидкістю 60 кілометрів на годину, роблячи величезні стрибки завдовжки до 8 метрів. А також перестрибнути бар'єр висотою до двох метрів. Якщо хижак нападає на жирафа, на захист йдуть сильні копита. Отримавши потужний удар і відлетівши в бік, лев або леопард будуть обходити жирафа стороною. Поруч з пильними велетнями зебри та антилопи відчувають себе в безпеці.

Природне місце існування найвищих тварин - африканська савана. Жирафи тримаються групою, що складається з самця і декількох самок з дитинчатами.

Джерело http://www.epochtimes.com.ua

Хвилеподібний помах крил колібрі виконується більше 40 разів на секунду. Блискавичні рухи, здатність зависати в повітрі роблять їх схожими на бджіл. Колібрі як найменша птаха на Землі — єдина, здатна літати таким способом і харчуватися нектаром квітів. Але від своїх побратимів вона відрізняється й іншими цікавими якостями.

«Колібрі» з японської мови перекладається як «птаха-бджола». 

«Колібрі» з японської мови перекладається як «птаха-бджола».

Пташки-колібрі, яких ще 300 років тому європейці вважали комахами, живуть в Америці, у тропіках, субтропіках та інших кліматичних зонах, навіть на Алясці. Найбільший вид колібрі досягає розміром 22 сантиметрів, а найменший — карликова бджілка — 6 сантиметрів від кінчика хвоста до дзьоба. Всього ж налічується 350 видів таких птахів.

Відрізняється колібрі і своєю красою — пір'я птахи відбивають світло і переливаються, як живий смарагд. Збільшуючи перо, можна побачити дрібні гранули, які надають колібрі яскраво-переливчастого забарвлення.

Ця крихітка виробляє звук і літає, як бджола. Вона створює звуки гортанню, поклацуючи дзьобом, і вібрацією крил. З давніх часів колібрі були хорошими партнерами для квітів. Коли колібрі харчується нектаром, то на голові залишається багато пилку і, отже, вони переносять її у великій кількості і на далекі відстані. А ось у квітів дурману колібрі мечедзьобі — це єдині друзі, тому що тільки вони можуть добувати пилок у 20-сантиметрової квітки своїм дзьобом завдовшки 10 сантиметрів.

Джерело  http://www.epochtimes.com.ua

Сплутати цю тварину з якоюсь іншою важко. Рудий кенгуру – це найбільша тварина серед сумчастих, значно більша своїх побратимів. Довжина тіла самця може досягати 1,65 м, у той час як самки, все ж, дрібніші – близько метра. Хвіст – найбільша частина тіла кенгуру; у самців його довжина становить 90-110 см, а у самок – 65-85 см. Варто також відзначити, що це дуже важлива частина тварини: завдяки його потужності, кенгуру легко балансує під час бігу, а відпочиваючи, спирається на нього. Важать самці близько 80-90 кілограмів, у той час як їхні витончені подруги всього 35. Назву виправдовують тільки самці кенгуру: їх тіло вкрите густою червонувато-коричневою шерстю, а ось самки змушені задовільнятися сумним синювато-сірим забарвленням.Здавна кенгуру облюбували пустелі, савани, рівнини, луки і ліси Австралії, але частіше зустрічаються на відкритих місцевостях під розпеченим сонцем. Вони легко переносять спеку за власною методикою: рухаються по мінімуму, дихають з високою частотою через відкритий рот, облизують лапки, а якщо терпіти спеку зовсім не під силу – виривають заглиблення в піску, де ховаються від пекучих променів.

Джерело http://aroundnature.ru

Коала є єдиним членом сім’ї Phascolarctidae. Наукова назва коали в Phascolarctos cinereus що означає «попелястий сумчастий ведмідь».

Деякі люди вважають коала ведмідь. Хоча він виглядає як маленький ведмідь, коала відноситься до сумчатих ссавців. Найближчий родич Коала є вомбат. У мові аборигенів, слово коала, означає «не п’є».Коали мають м’яку, як вата сіре хутро, яке переходить в білий на животі, грудях і підборідді і білою бахромою навколо вух. Голова велика і кругла з великими круглими і пухнастими вухами, великий ніс і довгі сильні лапи з гострими кігтями. Вони мають невеликий хвіст, який прихований під хутром.

Передні і задні лапи мають по п’ять пальців з гострими кігтями. Два пальці на передніх лапах розташовані так само, як великий палець людини, а три інші пальці розташовані прямо, це допомагає їм захоплювати і триматись за гілки дерева. Великий палець задніх кінцівок не має кігтя.

Коали розрізняються за розміром і кольором в залежності від того, де вони живуть в Австралії. Коали, що проживають у південній частині адаптувалися до більш холодного клімату. Вони більші і мають більш товсте, сірого кольору хутро. Коали з теплих північних районах мають коричневий відтінок хутра і менші.

Джерело http://aroundnature.ru

Велика панда, ведмідь – кішка, плямистий, бамбуковий або тибетський гірський ведмідь – це все назви однієї тварини, що є символом Всесвітнього фонду дикої природи і однією з емблем КНР.

Бамбуковий ведмідь – це масивна, покрита густим білим хутром тварина з потужними лапами.

Довжина дорослої особини 1,2 – 1,5 м, вага – до 160 кг. Лапи і хутро навколо очей – чорні, є довгий до 12 см хвіст. Передні лапи – шестипалі, задні – короткі і товсті, всі пальці з гострими кігтями. У основі пальців є подушечки, за допомогою яких панди спритно справляються із стеблами бамбука. Такі відмінності в будові тіла довгий час не дозволяли віднести цих тварин ні до ведмедів, ні до єнотів. Але генетична експертиза довела, панда – це ведмідь.

Велика панда зараз мешкає тільки в одному район Землі – в горах центрального Китаю (Сичуань, Ганьсу, Тибет). Звичайний ареал проживання – 3 – 6 кв. км у високогірних районах і схилах, порослих густими бамбуковими лісами. Клімат з різкою зміною сезонів і частими проливними дощами.

Джерело http://aroundnature.ru/ua